Зважаючи на актуальність питання редакція щотижневої інформаційно-правової газети ПРАВОВИЙ ТИДЖЕНЬ попросила адвоката, заступника начальника судового департаменту ЮФ «Центр правового консалтингу» Олексія Уколова висловити свою думку щодо запровадження в Україні інституту приватних виконавців.

 

 

- Нині значна увага суспільства приділяється обговоренню проекту Закону «Про присяжних виконавців». Актуальність цієї теми виявляється в тому, що сьогодні єдиним органом, який наділений правом здійснювати виконання рішень судів, третейських судів і посадових осіб, є ДВС, котра не може своєчасно, повно й неупереджено здійснювати примусове виконання судових рішень. Як часто буває, щоб виконати рішення суду, громадянину потрібно роками «протоптувати» кабінети державних виконавців, щоб вони приділили увагу конкретному виконавчому провадженню. Створення інституту присяжних виконавців дозволить значно прискорити виконання судових рішень порівняно з примусовим виконанням судових рішень ДВС. Позитивною відмінністю присяжних виконавців від ДВС є те, що присяжні виконавці зацікавлені у швидкому виконанні рішення суду, оскільки від цього залежатиме їхня винагорода. Крім цього наявність у державі двох органів, які наділені правом здійснювати при­мусове виконання судових рішень, створить між ними конкуренцію, що покращить якість виконання судових рішень.

Проте згаданий законопроект створює прередумови для того, що до ДВС переважно звертатимуться для примусового виконання судових рішень, які виконати фактично неможливо. Це обумовлюється тим, що норми запропонованого проекту дають стягувачу можливість звернутися до присяж­ного виконавця для здійснення якомога швидше за окрему платню виконавчих дії, спрямованих на виявлення майна й коштів боржника, на які може бути звернено стягнення. От­римавши від присяжного виконавця інформацію про матеріальний стан боржника, стягувач може визначитися, наскільки реально виконати рішення суду по майнових ви­могах, якщо, наприклад, у боржника відсутнє майно чи кош­ти. У випадку відсутності у боржника майна й коштів, не­обхідних для виконання рішення, із великою вірогідністю стягувач звернеться до ДВС, яка вчиняє виконавчі дії по при­мусовому виконанню рішення суду без оплати стягувачем.

При цьому, незважаючи на доцільність створення інституту присяжних виконавців, створення такого інституту не зможе повною мірою вирішити проблему якісного й швидкого виконання судових рішень, оскільки в Україні система виконання судових рішень потребує значних змін з урахуванням позитивного досвіду інших держав.